Home

iphone - ідеальний

  • Nov. 12th, 2009 at 5:41 PM
А для чого айфон такий був?) Усьо продумано

Nov. 12th, 2009

  • 7:43 PM
а ви коли просите в супермаркеті  найгидкіші цигарки без фільтру, на вас продавці як дивляться?

Цитатник

  • Nov. 12th, 2009 at 7:41 PM
"Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно немало, два важных правила запомни для начала:
ты лучше голодай, чем что попало есть, и лучше будь один, чем вместе с кем попало" (Омар Хайям)

Невыполненное желание разрушает изнутри

Если тебе плюют в спину - значит, ты впереди)))

Хотите знать, как Бог относится к деньгам? - Посмотрите, кому он их даёт.

"Жизнь – это комедия для тех, кто думает, и трагедия для тех, кто чувствует." (Мартти Ларни)

Как жизнь скучна, когда варенья нет! Лермонтов/Ketman

Если вы заметили, что вы на стороне большинства, это верный признак того, что пора меняться. (М.Твен)

"Сочинять не так уж трудно, труднее всего зачеркивать лишние ноты" (Иоганнес Брамс)

Как только почувствуешь свежую кровь,
Как только поймёшь, что это оно, -
Силы придут вновь!
И останется в прошлом говно! (Т.Федосов для В.Преображенского)

"Как ни неприятнее для других гнев, он более тяжел для того, кто его испытывает. То, что начато в гневе, кончается в стыде" Лев Толстой

"За мгновеньем мгновенье - и жизнь промелькнет...
Пусть весельем мгновение это блеснет!
Берегись, ибо жизнь - это сущность творенья,
Как ее проведешь, так она и пройдет."
Омар Хайям

Умные люди журналы не читают - они их издают. Умные люди не просто тусуются в клубах - они создают эти тусовки и зарабатывают на них деньги.

Полежака Артем Якович, 1975 року народження, громадянин України, позапартіний, освіта вища, тимчасово не працює, проживає в місті Харкові, самовисування11.11.2009На день виборів не досяг 35-річного віку, неналежне оформлення документів, внесена грошова застава не відповідає вимогам Закону

СВОЛОЧІ!!!! БАНДИТИ!!!! БУРЖУЇ ПРОКЛЯТІ!!!!
http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011

БУДУ СУДИТИСЬ!!!!!!


Hurun Report опубликовал список 1000 богатейших людей Китая. Среди них оказался некто Ма Синфа с состоянием в $1 млрд. Заработал он на продаже подшипников. Кое что подробно о нем - http://www.snr.com.ru/news/industry_news_nov_2009_12_1.htm



Родился в ноябре 1962 г., в провинции Чжэцзян. Член Коммунистической партии Китая. Университетское образование, инженер.

Долгое время занимал посты председателя Совета директоров и генерального директора Zhejiang Tianma Bearing Co., Ltd. Ныне директор холдинговой компании Tianma Group Co., Ltd. Исполнительный директор China Bearing Industry Association (Ассоциация китайской подшипниковой промышленности). Вице-председатель Федерации Промышленности Китая.

Сейчас семье Ма принадлежит 61,73% акций Zhejiang Tianma Bearing. Согласно рейтинга 2009 Hurun Rich List Series, составленного Hurun Report, состояние Ма Синфа и его семьи оценивается в $1 млрд*, занимая 123 место из 1000 богатейших людей Китая в 2009 г. В 2008 году состояние было оценено “всего” в $810 млн.

Nov. 13th, 2009

  • 7:30 PM
Сьогодні ввечері вже третю годину нахабно стібемось над Мариною
видали вже її заміж
з мамцею сміємось і думаємо над її приданим
недарма ж ми наворожили що вона цьогоріч заміж вийде!
:-)

Nov. 12th, 2009

  • 6:25 PM
чихать в локоть, здороваться ногами и посылать воздушные поцелуи (не касаясь губами собственных ладоней) - все методы хороши в борьбе с гидрой гриппа. Презервативы тоже никто не отменял )

Tags:

Може я чого й не розумію, але по Мтіві зараз у передачі Date my Mom мамаші шукають обранців своїм....синам!!! і от!! О!!! Хлопець, що з цими мамашами зустрічається видає фразу «Мені неймовірно приємно, що ви з сином настільки близькі, але мене відлякує те, що йому подобаються трансвестити, тож я не хочу зустрічатися з вашим сином».

А потім обирає іншого парня і...ооо!!! цілує його с прістастієм, що називається, а мама його посміхається і хлопає в ладоші!

Ахуєть!

Nov. 12th, 2009

  • 7:12 PM
Пёс его знает что именно, но что-то я сделал правильно. Реальность снова стала витиеватой и нарочитой.

...ранние сумерки, запах прелых листьев и мокрой коры. Издалека доносятся крики: "Давай! Давай! Ну что же ты?! Ну!" -- крики совершенно прапорщицкие. Поворачиваю за угол, бьет ароматом свежей сосновой стружки. По меньшему из полей бегает стайка совсем маленьких мальчиков, лет по десять, не больше. "Как на детей можно так орать? И главное зачем?" -- думаю я, проходя мимо родителей, собравшихся вдоль "двухэтажного" сетчатого забора с этой стороны, и вдруг улавливаю до боли знакомую интонацию: "Из угла!.. Быстрее! Скорость! Скорость давай!" и понимаю, что стая -- она всегда стая: что десятилетних, что тридцати-сорокалетних; и она не знает другого языка -- рычать хотела стая и не важно на что -- на машину, на мегафон, на шнурок с бэйджем, на тренерскую куртку -- если они сами по себе. И, словно опережая или подталкивая к следующей догадке, тренер восклицает всё тем же чётким, поставленными и берегущим дыхание голосом: "Егорка! Щечкой! Щечкой! В сеточку -- как в прошлый раз! Ну?! Молодец!!!" И в этот момент вдруг находится ответ на давний вопрос: если все орут одинаково, почему одному те, которые из стаи, готовы простить и прощают всё -- даже то, чего не прощают своим сыновьям, почему они же другому припоминают каждую мелочь, и за каждую мстят отдельно -- сторицей?.. Стая (важно это понять на уровне сознания) -- не просто злобная ватага -- мы все это интуитивно ощущаем, но через культурные коды впитываем совершенно другое -- впитываем стереотип, не впитывая главного; стая -- это одно из самых честных и справедливых (на свой манер конечно) существ на этой планете. И оно вовсе не тупое: да, оно способно воспринять только такую твою интонацию, но при этом оно крайне внимательно и эмпатично вчитывается в суть и моментально улавливает смену малейших её оттенков. И приручить стаю ничуть не проще (но и не сложнее), чем приручить лиса; а пока не приручишь -- не признает она ни тебя, ни одного твоего права, ни одной твоей привелегии -- будет обращена к тебе своим злобным и хищным оскалом. Поняв это какой-то быстрой вспышкой, я почему-то рассмеялся, родители развернулись, недоуменно меня рассматривая. Тут уж я не смог сдержаться и совсем расхохотался. Подумали, наверное, что я псих. Да, чувство юмора у меня крайне своеобразное.

***
И я ушел, я раздумал выкидывать другие вопросы, гораздо более актуальные -- вопросы, которые вгрызаются своими изогнутыми резцами в самую сердцевину -- я просто запихнул их поглубже, зарыл среди остальных у самого дна -- насобиралось их уже немало и рано или поздно божество еще раз смутится и выдаст очередной ответ.

Короче, "если есть в кармане пачка мятных конфет"... = )

ТЫ - МОККО.




После тебя остается сладость и шоколадное послевкусие. 
Вообще, ты - странное смешение сладости и горечи. 
Что-то - внешнее, что-то - внутреннее. 
Тебя любят не все, но даже те, кто любит - любят за разное.

В Києві...

  • Nov. 12th, 2009 at 6:27 PM
...українська мова - призабута рідна мама, що відсиділа довгі роки в концтаборах Внутрішньої Репаної Хоружівки, вийшла звідти з обрізаним язиком, пошарпаною, іноді старомодно-інфантильною; та на щастя - все-таки без піїтичного імперського лоску шлюбних ігрищ дієслів з іменником. Її дещо соромляться, хоча й люблять дивною любов'ю розщепленого суспільства. Вона романтична, але іноді може й гиркнути по-мужицьки, брутально - довгі роки за двоглавою колючкою далися взнаки:

"То все, парень, жлоби повидумували. Нікакого грєха. Хе-хе! Посидь довше в тюрмі, усьо взнаєш".

А. Тесленко


Російська мова - тлуста мордата мачуха, чухонь
белобрысая, щедра на єлейні подарунки суфіксів і падежів, синонімів, арго та новоязу, будь-якої миті готова заради своїх пасинків і пасербиць до радикальних дій, після яких на спаленому білінгварному чорноземі виростає хіба що світланолобода та інший кон'юктурний бур'ян.
Російська мова - шия. Нею вертять, як хочуть master of puppets різного ґатунку у сусідній державі. І не дарма паралітикам параноїкам з блискучими очима чується в слові "російська" не менш значуще слово "расистська".

Бо навіть володарі муз кажуть наступне:

"У меня в Киеве была очень тяжелая жизнь, и я страну ту не полюбила и язык... "Мамо", "ходимо"... не люблю".
А. Ахматова

Шизобілінгвія...
Хто кого?

11 листопада у харківському мистецькому центрі «Є» за ініциативи «Фундації Регіональних Ініціатив» та місцевого art-відділу Андрій Барташов, власкор телеканалу 1+1 у Харкові, провів тренінг-навчання для діячів неурядових громадських організацій по ЗМІ. Навчитися “уму-розуму” зібралося ні багато, ні мало, а близько 110 молодих журналістів та громадських діячів. Дискусія видалася напрочуд жвавою. На реальних ситауціях і прикладах учасники розв”язували розмаїті журналістські проблеми, шукаючи шляхи правильного висвітлення інформаних приводів у ЗМІ. Молодь пропонувала - Барташов погоджувався, корегуючи ідеї зацікавлених у своєму журналістському майбутньому слухачів. Після двогодинного тренінгу, публіка просто відмовилася розходитися. Словом, учора в книгарні «Є» були справжні інтелектуальні “вершки”. 








4 тижні і 2 дня: #nanowrimo

  • Nov. 12th, 2009 at 7:00 PM
в календарику чітко видно 4 повних тижні і 2 супер-дні - перший (неділя) і останній (понеділок).
місяць гонитви за обсягом, в ідеалі - з купою людей, які бігтимуть по своїх доріжках поруч.

перший раз мені писалося легко, тому що форма якраз пасувала під умови.
другий раз мені писалося значно важче (але, як тепер стає зрозуміло, користь є).

це от третій раз, і ближче до кінця другого тижня я починаю замислюватись, чи не вийти мені часом з гри. але не покинути роман на півдорозі, а спокійно, так само щодня, рухатись до логічного завершення.

але до кінця місяця ще купа часу, і ці сумніви будуть тривати, певно, до останнього дня. там стане ясніше.
просто - як би не змінювався мій настрій, зараз мені подобається те, що я пишу.
отак.
мені, зізнаюся, приємно писати.

це, чесне слово, дуже схоже на звичайну белетристику, фантастичний роман (причому стилістика не передова, а така, дещо ностальгійна), місцями навіть схожий на фентезі.
приємно придумувати (а потім продумувати) сюжет, а потім просто розповідати історію, так, як вона розповідається.

в тому ритмі, як.
і в тому обсязі, як.

тому мені не важливо, виграю я чи програю, доки мені приємно писати просто так.

(ось він, рецепт?)

Між іншим

  • Nov. 12th, 2009 at 6:48 PM
вчора чудово посиділи з Марціном Швєтліцкім:-).


а ще купив таку книжку-біографію - Чарльз Буковскі. В обіймах шаленого життя:



Tags:

Мммм

  • Nov. 12th, 2009 at 6:39 PM
Вчора вночі мала честь розмовляти з Таркусом.Було тепло і приємно.Аж неочікувано.Подзвонила заради поради,якої я не отримала,зате отримала спокій,що значно цінніше і краще)Тому дуже вдячна за цю таку випадковість,з дзвінком і хорошим настроєм Таркуса)
Хз чому,але найбільше задоволення мені принесла моя ж фраза:"Все буде добре.Ти хороша людина.Напевно,зараз просто НЕ той час"(с)
Так.Зараз не той час.Для всіх.Але все ж мусить бути добре,правда?)
Сьогодні гуляла з чудовою людиною)Думка,що не хочу нікого бачити на своєму дні народженні,якось сама себе заперечила,і я навіть здивувалася в пропозиції моєї подруги відсвяткувати на природі)Але до того часу ще далеко.
Має непереборне бажання комусь допомогти.Комусь потрібна допомога?:)

Якось трохи самотньо,але трохи і нє)Саме в даний момент вірюв  краще)
Трохи змучена,бо мене розбудили з самого ранку під музику,яку я ненавиджу,але все ж,Галя підняла настрій настільки,що ніяка втома не може його зіпсувати)

Потрохи починає набридати покер.Може тому,що перший раз було якось веселіше.

Кудись булькнув Коз.І Скорика більше не буде.Пусто.

За Скорика якось так...Хм.Тупо вийшло.Але не хочу миритися.Не бачу сенсу.Головне!Коли запропонували-думала,Як то відмовитись,щоб далі були нормальними друзями.А в кінцевому результаті вийшло ще гірше.Мабуть,так просто мало бути.

Придумала купу нових кульчиків)ЗАвтра буде день їх виконання.А ще!А ще мені сьогодні подарували кульчики!)Просто шикарні......)


Ось так.Наразі все чудово.(с)

В дачном кооперативе в пос. Ржавец (по трассе рядом с пос. Высокий) приблудилась собака. Большой кобель. Внешне напоминает алабая. Уши купированы. Возраст точно определить не можем, но зубы все целы. На глаз - до 2 лет. Знает команды, со второго-третьего раза стал реагировать на кличку.

Обнаружили собаку 5 ноября, когда отощавшее животное становилось на задние лапы и носом пыталось нажать на кнопку звонка у калитки. Первые дни пес только ел и почти не ходил - настолько был обессилен. Его подкормили и теперь он чувствует себя хозяином, охраняет территорию, отгоняя собак, кошек и случайных людей.
Поселок дачный, практически все разъехались на зиму. А собака не уходит. Что с ним будет дальше - лучше не представлять.

Может быть кому-нибудь нужен преданный друг и надежный охранник с громким голосом?


перепост allopecija.livejournal.com/2711.html

Nov. 12th, 2009

  • 6:29 PM
- Красноармеец, ты воз Будённого не видел?
- Да в последнее время все какие-то возбудённые ходять...

Advertisement

Latest Month

November 2009
S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
Powered by LiveJournal.com
Designed by
HP.com/gwen