Друзі, брати й сестри! А допоможіть-но створити кочовий мистецький центр ІКАРУС!
Суть проекта коротко:

Усі звиклися з думкою, що до мистецтва треба йти - на концерти, до галерей, до клубів, до арт-кав"ярень і книгарень. Ми, натомість, хочемо, аби мистецтво приїздило до вас, тому загорілися ідеєю створити кочовий мистецький центр ІКАРУС. Для цього нам потрібно придбати старий бус і переобладнати його так, аби салон став затишним місцем для:
- виставок художників
- літературних презентацій
- "автобусників" музикантів
- кіноклубів
- майстер-класів хенд-мейдерів та інших цікавих творчих людей
* Я скрізь говорю "ми", бо ІКАРУС - дітище не лишень моєї (Ушкалов) навіженої уяви, а й моїх друзів (Зарудко, Махно)

Обіцяємо їздити в гості до ваших міст! 
Голосувати щодня можна тут http://ideax-nescafe.com.ua/ideas/yellow/ikarus-kochoviy-mistetskiy-t
Реєстрація займає 26 секунд :)
Ми дуже розраховуємо на вас! Наперед дяки!

Із приємністю повідомляю, що світ побачила отака ось класна книженція!
До слова, вона вже встигла стати одним із переможців конкурсу Львівського форуму видавців «Найкраща книга форуму - 2010», а також здобула спеціальну відзнаку голови львівської Обласної державної адміністрації, пана Василя Горбаля.

САЙТ, ПРИСВЯЧЕНИЙ КНИЗІ, тут: www.skovoroda.org.ua
велетенські дяки й ріспекти друзям, без яких цього сайту просто б не існувало:
smugasta (графіка)
a235 (технічна підтримка)
Недарма ж бо Сковорода вважав друзів "найліпшою окрасою життя"!

і торба твоя важка, ніби ранець піхотинця, що йде завойовувати простори невідомої країни... сірі небеса, по ходу, ще важчі й тиснуть на голову. але не так уже й просто на неї тиснути, на цю голову, тому небеса обирають іншу тактику. х...як... відчуваєш, як щось довбонулося тобі об макітру поміж скронею й потилицею... іскри в очах, пір"я... а їх ще, бл...дь, називають птіцамі міра... найприкріше те, що природу цього ніяк не поясниш, бо спробуй-но, втисни в маленьку довбешку голуба чорну скриньку...

25 квітня, 16.00
книгарня "Є" / Сумська, 3
вхід вільний



Сергій Жадан (Харків)
та
Ігор Сід (Керч-Москва)
презентують поетичний збірник «КОРДОН» (Москва, Art House Media, 2009).

«Кордон» (три прикордонних поета) - збірник вибраних віршів Сергія Жадана, Ігора Сіда та Андрія Полякова. Книга поєднує в собі поетичні
практики, пов'язані з досвідом проживання в умовах внутрішньої транзитності. Кордон як метафора, як спосіб лінгвістичного та геопоетичного переходу на суміжні території дозволяє розширити межі сприйняття та взаєморозуміння.

Збірник вийшов минулого року в московському видавництві «Art House Media», до сьогодні презентувався в Києві, Львові, Ялті, Коктебелі, Сімферополі та Москві. 25 квітня з «Кордоном» зможе нарешті ознайомитись і харківська публіка.

Також на акції буде презентовано першу аудiоантологiю сучасної росiйської поезiї "СПА" ("Сучасна Поезiя вiд Авторiв", упорядник – Ігор Сід - http://liter.net/SPA/).

23 квітня, 18.00
книгарня "Є" / Сумська, 3
вхід вільний



видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля" та книгарня "Є" презентують збірку:

"ДЕКАМЕРОН. 10 УКРАЇНСЬКИХ ПРОЗАЇКІВ ОСТАННІХ ДЕСЯТИ РОКІВ"

Справжні ТОП-10 сучасних українських авторів, привертають до себе увагу і поодинці, але зібравшись разом у збірці «Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років», створили неперевершену суміш витонченої, інтелектуальної, вишуканої сучасної літератури. Десять несподіваних історій - тримають читача у напрузі від першого до останнього слова, даючи змогу фантазувати, затамувавши подих, чекати несподіваної розв’язки бурхливих подій.

У презентації в книгарні "Є" візьмуть участь:
- СЕГРІЙ ЖАДАН
- СВІТЛАНА ПОВАЛЯЄВА
- САШКО УШКАЛОВ

вхід вільний

2 менеджери емоцій 5-й тиждень збираються напитися, проте в них тупо немає на це часу... ваші варіанти розгортання подій

ай хев якийсь довбаний ліміт, який не дозволяє мені френдити більше, ніж 1000 френдів... дайте вгадаю? хочуть грошей?

кафедра університету - це таке місце, де неможливо ані працювати, ані відпочити, тому доводиться займатися чимось іншим. і от я сиджу на кафедрі, я геть сам, сиджу і думаю, що може бути спільного між вікном, на підвіконні якого можна курити, споглядаючи схід сонця, і безглуздим про...буванням часу між двома лекціями, яке теж називають вікном. не знаходячи жодного логічного пояснення цьому парадоксові, я забиваю на нього. просто сиджу і думаю про те, що було б геть некепсько, аби мене тут зараз не було. дехто каже, що я маю сильні думки, проте вони не настільки сильні, аби телепортувати мене в інше місце. тому я дістаю ноут і вмикаю автосимулятор. коли я добиваю другу трасу на міцубіші, двері кафедри широко прочиняються і на порозі з"являється вона - синій фартушок, сиве коротке волосся, швабра, відро. от уже ж - каже вона - бросілі кахвєдру аткриту, а тут вєдь і нєтуті нікаво, а вот єслі хто вєшчі іх сапрьот, шо тада? божечкі, біспрідєл та какой. і дивиться вона крізь мене. я відразу ж замислююся, що, можливо, я настільки сильно хотів, щоби мене тут не було, що мене й справді тут немає, хулі... різне трапляється... аби перевірити це, я спочатку машу їй однією рукою - реакції нуль. потім я щосили машу двома руками... реакції так само нуль... кгм... далі я беру й кажу їй: агов! як це нікого нема? а я? вона мене все одно не бачить... починає мити підлогу... миє-миє і підбирається до мене. в якийсь момент її швабра вдаряється мені в кросівок. вона підіймає на мене очі... кліпає ними, злякано задкує... я тим часом кажу: алілуя, бабуся... вона вискакує за двері, не забувши прихопити і швабру, і відро. і вже з-за дверей я чую її крик: там какой-та пацан... ааааааааа... потому лунають її кроки, що віддаляються по коридору... я собі чухаю голову і думаю: для кого кандидат наук, а для когось пацан... неадеквати, що вам від мене треба?

курю я, значить, на сумській і тут підходить він - потріпаний життям гопнік. і каже мені: братішка, тобі потрібні котли? ох ніфіга собі, - думаю я, не з"їжджаючи з професійної теми рекламщика. впринципі, - думаю я, хулі... от у мене є книгарня - і в мене є промоутери... а в когось є завод по виробництву котлів, і там теж є промоутери... які ходять по місту і штовхають котли. будь-який продукт поребує реклами... нє, - кажу я, - котли мені не потрібні. та ну, - не вгаває він, - хороші котли, швейцарські, віддам дешево... і показує мені годинника...

1-й /книгарня "Є"\
втикаємо з утьонком. заходить женщіна, років 19-21. питається в утьонка - а шо сіводня будєт? утьонок: на 18.00 концерт. вона - куда? утьонок: на концерт. потому утьонок каже мені - чувак, пішли покуримо. женщіна - а можна, я з вами? стріля в утьонка сігарєту. знизуємо плечима, думаємо, во блін стрьомна.... починаємо виходити... в цю мить дзвонить телефон, ми обидва кидаємося до нього... чувіха іде курити сама, зникає...
2-й /майдан конституції\
стоїмо куримо під холодильником - навпроти дві молоді проститутки. вгашені. їх намагаються зняти чуваки на білому джипі. побачивши, які вони страшні, чуваки уйо...ують на швидкості десь 90 км/год. простітутки плющаться, одна сідає на корточки, друга щось голосно триндить... потому вони підходять. питаються - а нє падскажитє, гдє тут атель харькав? утьонок каже: оно там... і показує кудись між пузатою хатою і градусником. простітутки відходять на 3 метри і загадково вдивлюяються туди, куди показав утьонок. ми посміхаємося.
ми змінюємо життя на краще...